Більшість власників звикли, що декоративні пацюки, що народилися та виросли у контакті з людиною, не агресивні та досить лояльно ставляться до помірних проявів уваги зі сторони людини. Їх можна взяти в руки з поверхні чи вони охоче йдуть до рук всередині клітки, дозволяють торкатися голови, тіла, хвоста, гладити чи чухати з різною інтенсивністю (без больових відчуттів).
Але інколи до власника потрапляє тварина, яка виросла у несприятливих умовах (зоомаги, плодильні, недобросовісні попередні власники) або ж поведінка власної тварини кардинально змінюється. Ті чи інші чинники можуть негативно впливати на стан тварини, провокуючи зміну поведінки та сприяючи проявам агресії.
Це може бути:
- стрес через зміну місця проживання та контакт з новою людиною (власник не має змоги далі утримувати тварину і шукає адопцію);
- стрес через перебування на вулиці чи зоомагазині (тварину викинули з тих чи інших причин);
- отримана травма (наприклад, тварину придавили дверима, наступили на хвіст, надто сильно стискають, наприклад, діти, при спробі контакту);
- стрес від перебування в одному приміщенні з тваринами-хижаками (коти, собаки, тхори);
- формування місця у ієрархічній структурі зграї, в якій проживає тварина. Цей аспект актуальний як при появі нового члена сталої зграї (агресія тварини ДО новачка), так і коли тварину підселяють у вже існуючу зграю (агресія, провокована реакцією інших тварин НА новачка);
- зміни стану здоров'я, що супроводжуються больовими відчуттями та мимовільними проявами агресії (у тварини щось досить сильно болить і при спробі взяти в руки пацюк кусає). Зокрема, треба звернути увагу на зір тварини — при погіршенні може помилково сприймати руку за “їжу”
- окремим пунктом треба відмітити період остаточного статевого дозрівання (орієнтовно з 3 до 6 місяців життя тварини) та нестерильних дорослих тварин. Рекомендовано проведення планової кастрації такої тварини.
В більшості випадків, агресія, спричинена стресом від зміни місця проживання та контактної особи (новий власник) є все ж тимчасовим явищем і після періоду адаптації тварина звикає до людини, більш охоче йде на контакт та перестає агресувати.
I. Основні правила налагодження контакту з твариною, що має прояви агресії та яка наразі НЕ потребує надання невідкладної медичної допомоги
* Дати тварині час заспокоїтися і звикнути до нових умов, оцінити комфорт та відсутність небезпеки.
При цьому має бути забезпечена можливість сховатися (будиночок чи гамак), доступ до їжі та води. Тривалість такого періоду залежить від додаткових факторів, зокрема необхідності проведення медичного огляду. Тобто, якщо зовні нема видимих ушкоджень, дивних звуків (тварина не “хрюкає”) і “наче все нормально”, то допустимо залишити тварину в клітці в спокої на день-два, не роблячи спроб виманити на вигул чи інакше контактувати. Бажано також накрити клітку зверху та з боків для створення більш комфортних умов. Обов'язково лишіть відкритою передню стінку для забезпечення циркуляції повітря!
* Перші дні намагайтеся давати їжу, міняти воду, прибирати клітку не ініціюючи контакт.
Намагайтеся робити це повільно, щоб тварина мала час зрозуміти, що ви (людина) не становите для неї загрози. Прибирання також має проходити максимально спокійно, не зачіпаючи тварину.
Можна розмовляти з твариною, але без підвищених інтонацій чи криків, які можуть бути сприйняті нею як загроза.
* Якщо тварина позитивно реагує на ваші дії, можна запропонувати понюхати кулачок (не палець!) — обережно, повільно піднести, зачекавши, щоб тварина сама (!) проявила інтерес без зайвих рухів і шуму.
* Через пару днів після появи та базової адаптації можна пропонувати вигул.
Якщо тварина не проявляє інтересу до виходу з клітки, а сама клітка невелика і ви можете її підняти, можна на вигул поставити клітку з відкритими дверцятами і відійти. Обов'язково забезпечте вигул огорожею, щоб тварина не стрибнула на підлогу чи не сховалася в важкодоступні місця! Вигул також має бути без сторонніх запахів та таким, щоб тварину можна було швидко забрати з нього за необхідності.
ОБОВ'ЯЗКОВО потурбуйтеся про наявність захисних рукавичок!
Можна розглянути наступні варіанти:
* “тактичні” рукавиці (зручні, досить щільні і не заважають рухам, важко прокусити)
* рукавиці “зварника” з замші чи шкіри ( щільні, але можуть прокусити)
* щільні шкіряні чи товсті замшеві рукавиці (достатньо щільні, можуть прокусити)
НЕ ВИКОРИСТОВУЙТЕ латексні/нітрилові медичні чи резинові господарські рукавички! Вони недостатньо щільні, а до того ж пацюки їх охоче гризуть і можуть вкусити
* Подальший контакт
Коли тварина звикла до нових умов (у когось на це йде пара днів, комусь потрібно більше часу), можна пробувати брати тварину в руки більш активно або ж сідати ближче на вигулі, щоб тварина сама проявила інтерес та могла при цьому залізти на людину. При цьому можна пропонувати інтерактивні ігри (наприклад, котячі дражнилки з пір'їнками) чи пробувати чухати, пропонувати смаколики.
* Можливий варіант, коли на вигулі тварина більш охоче йде на контакт з людиною, а у клітці продовжує кидатися, захищаючи “свою” територію, тож вивести на вигул продовжує бути проблемою.
В таких випадках краще не тягти з клітки, наприклад, вхопивши руками (що логічно провокує агресивну відповідь та намагання вкусити), а виманювати з допомогою смаколиків чи пропонувати трубу у якості “трансфера”
Труба—”трансфер” це звичайна прогулянкова труба з лабіринту, яку одним кінцем ставлять у клітку, щоб тварина ввійшла в неї, після чого швидко (але так, щоб тварина не випала) переносять її разом з пацюком на місце вигулу. Повернення в клітку може відбуватися так само або ж можна брати в руки (якщо тварина спокійно на це реагує) та переносити
Також, якщо тварина засіла, наприклад, у супутнику і не виходить з нього (але — що важливо! — і не робить спроб вкусити звідти) можна обережно зняти супутник і разом з ним помістити пацюка на вигул.
Інколи тварини охоче підходять до відкритих дверей і самостійно (!) залазять на розкриту долоню. Але також тут можливий і несподіваний укус, тож обережно використовуйте цей метод!
* Якщо новий етап у спілкуванні не вдається, варто “відкотитися” назад та дати тварині трохи більше часу. Приручення може зайняти в окремих випадках декілька місяців.
В окремих випадках тварина з часом йде на контакт з людиною, хоча у деяких особин повністю не виключається ризик умовно “випадкових” укусів власника. З такими тваринами рекомендується постійно дотримуватися загальних заходів безпеки:
- не сунути руки різко в клітку чи будиночок (що є “територією” пацюка в його розумінні);
- обережно легенько дути в мордочку перед тим, як простягати руки до тварини (червоноокі чи погано бачучі тварини, наприклад, так краще орієнтуються, “впізнаючи” людину);
- не брати пацюка зверху, а підносити руки до нього так, щоб тварина їх бачила, тримаючи долоні ніби “лодочкою”;
- за можливості не хапати різко, а попереджати про намір узяти (наприклад, постукати пальцем по супутнику, в якому тварина, щоб вона зрозуміла, що це ви, а не “нападник”).
II. Варіанти контакту якщо тварина з агресією ПОТРЕБУЄ надання невідкладної медичної допомоги чи проведення маніпуляцій
У випадках, коли агресивна тварина потребує термінової (ургентної) медичної допомоги (наявна рана, помітна травма, необхідність огляду лікаря чи обробки швів) або інших маніпуляцій, часу на звикання до умов без контакту з людиною певний час нема. Тварина з вираженим больовим синдромом може додатково агресувати і намагатися вкусити, тож НЕ НАМАГАЙТЕСЯ брати її без рукавичок чи рушника.
* Обов'язково попередьте лікаря, що тварина може вкусити! Візьміть з собою в клініку рукавички та щільний рушник. Можливо, частково (не у всіх випадках підійде) варіантом для огляду тварини буде фіксація тварини у рушник на руках у власника.
так званий метод “буріто” чи “шаурми”, коли рушником або іншою достатньо щільною тканиною обмотують тіло, лишаючи зовні голову. У випадку тварини, що агресує, бажане використання захисних рукавичок.
На жаль, метод у більшості випадків підійде лише для огляду голови (вуха, зубки, очі)
* В окремих випадках можливе застосування газового наркозу для проведення огляду тварини.
* Усі маніпуляції вдома також доведеться проводити в захисних рукавичках чи з допомогою рушника.
Якщо необхідно зловити/втримати агресивну тварину, можна використати “метод рушника” — рушник накинути на голову пацюкові, обов'язково накривши голову та впевненим швидким рухом міцно (але так, щоб не травмувати) схопити тварину і тримати обома руками (обов'язково в захисних рукавицях!).
* Навіть якщо тварина агресивна лише в клітці, а поза нею дозволяє проводити маніпуляції, будьте обережні з уколами, особливо в холку. Дане місце ін'єкції (в холку) може бути сприйняте твариною як акт небажаної домінації і вона може зреагувати відповідно (вкусити).
- Більш спокійно агресивні тварини реагують на ін'єкції в зону складки стегна.
- Можна для проведення ін'єкції у складку стегна накрити (замотати) голову тварини рушником. Не надавлюйте сильно, щоб не травмувати чи не агресувати додатково!
* Якщо ліки призначені у формі таблеток, потурбуйтеся на початку лікування про наявність ложки з довгою ручкою, в якій будете давати ліки. Відсутність рук людини у близькому контакті перші рази сприятиме заспокоєнню та мінімізації агресії. Деяким тваринам треба покласти ложку всередину клітки (наприклад, на полку) і залишити на певний час. Можна також класти у мисочку їжу з домішаними туди ліками.
Якщо тварина охоче їсть, можна спробувати взяти іншу ложку, з коротшою ручкою, щоб збільшити контакт. Підбір їжі, з якою можна давати ліки, може зайняти певний час, але бажано уникати ситуацій, коли треба робити “вротпих”, оскільки це досить стресово та може відкинути прогрес у зближенні далеко назад.
Якщо пацюк вас вкусив
- Обов'язково об'ємно промийте місце укусу під прохолодною проточною (!) водою з милом. Також можна об'ємно промити хлоргексидином чи перекисом водню.
- Якщо йде кров — прикладіть та притисніть на пару хвилин до місця укусу ватний диск, змочений у амінокапроновій кислоті / гемотрані
АБО
можна залити 1-2мл амінокапронової кислоти / гемотрану у ранку та притиснути поверх ватний диск.
- За наявності набряку та відчуття “печіння” — прикладіть лід. У більшості випадків, набряк поступово спадає самостійно за 1-2 дні
- Можна випити ібупрофен чи парацетамол у рекомендованому інструкцією до препарату дозуванні
- Якщо на місці укусу нагноєння чи сильний набряк, що не спадає, у вас підвищена температура (вище 38º) — обов'язково зверніться за медичною допомогою! В окремих випадках наслідки укусів, наприклад, в суглоб можуть бути серйозними та потребуватимуть додаткового медикаментозного лікування чи хірургічного втручання.
- Використання будь-яких мазей в рану чи компресів (особливо з антибіотиками!) варто узгоджувати з лікарем!
Варто пам'ятати, що інколи негативне (агресивне) відношення до людини — то частина характеру пацюка і, на жаль, кардинально виправити це неможливо ні кастрацією, ні різноманітними наполегливими спробами “подружитися”.
Агресивна до людини тварина, може бути цілком лояльною до інших пацюків та контактувати з ними без проблем, тож не забувайте про заходи безпеки у випадку наявності у зграї негативно налаштованої до людини тварини, щоб не отримати неочікуваний укус
Автор пам'ятки Юлія Rattycat
Цю та інші пам'ятки можна завантажити в пдф форматі в ТГ каналі https://t.me/rats_houses
