Пододерматит у пацюка: базова загальна інформація
Пододерматит (виразковий пододерматит, bumblefoot) — це досить поширене захворювання шкіри стоп та опорно-рухового апарату пацюків. Вражає одну, дві чи всі чотири кінцівки пацюка, переважно тазові.
Як це виглядає
Виділяють декілька стадій пододерматиту:
I. Поява ерітеми. При своєчасному лікуванні прогноз позитивний.
II. Потовщення шкірних покривів, утворення виразки. Лікування більш складне, довготривале, при своєчасному лікуванні та корекції утримання - прогноз може бути сприятливий, але можливий рецидив.
III. Глибоке ураження кісткових тканин та суглобів, інфекційний процес. Потребує хірургічного втручання, інтенсивного пожиттєвого лікування. Прогноз найчастіше несприятливий.
Початково пододерматит проявляється в гіперемії (почервонінні) та потовщенні шкіри (натоптиші), далі поступово з'являється виразка, формується кірка-струп, під якою починається інфекційний процес. Під час травматизації виразки може бути періодична чи постійна кровотеча та ексудація (виділяється гній, лімфа, кров або їх суміш). Тварина стає неспокійною, меньше рухається, знижується апетит та можлива втрата ваги. Може спостерігатися кульгання, біль та вокалізація під час опори на хвору лапку. Пацюк може частіше вилизувати її. Зниження рухливості призводить до погіршення кровопостачання задніх кінцівок, що, в свою чергу, призводить до ішемії тканин та розвитку некрозів. Також у вікових пацючків може активніше прогресувати дегенеративні зміни (парези кінцівок).
На останніх стадіях починають формуватися пустули (невеликі заповнені гноєм пухирці), абсцеси, з'являються артрити, тендиніти, остеомієліти, хворі кістки можуть переламуватися під вагою тіла.
- * Гіподинамія — малорухомий спосіб життя, утримання у клітці недостатнього розміру, відсутність або мала тривалість прогулянок тварини
* Зайва (надлишкова) вага — підвищує навантаження на опорно-руховий апарат в цілому, може бути результатом гіподинамії та незбалансованого харчування.
* Твердий невідповідний наповнювач та тверді і непокриті решітчасті поверхні всередині клітки — решітчаста поверхня сходів, відсутність м'яких килимків, твердий наповнювач (зокрема, неприйнятний для пацюків у вигляді гранул) сприяють розвитку запального процесу внаслідок здавлювання.
* Недостатня гігієна всередині клітки — відсутність своєчасного прибирання, залишки бруду, калу та сечі, наявність плісняви є епіцентром розвитку інфекції.
* Порушення сточування кігтів — відсутність фізіологічно правильного сточування кігтів впливає на поставу та рухливість тварини.
* Вік — дорослі тварини внаслідок вікових змін (зокрема, хвороб опорно-рухового апарату) більш схильні до пододерматиту
* Вроджені та набуті патології кісток, суглобів, наявні ампутації кінцівок
* Захворювання шкіри, що супроводжуються запальним процесом.
Можливі варіанти лікування
Лікування пододерматиту має починатися вже з моменту виявлення хвороби. Інтенсивність та тривалість напряму залежить від стадії захворювання. В середньому процес може тривати від 2-3 тижнів до декількох місяців, а в окремих випадках повного загоєння досягти неможливо, лише стабілізація стану. На фінальних стадіях захворювання (коли наявне запалення кісток, суглобів, зв'язок, є інфікування тканин) консервативне лікування може виявитися малоефективним, може знадобитися хірургічне втручання.
Лікування пододерматиту у більшості випадків має обережний прогноз, оскільки не вдається досягти повного загоєння. Це повязано в тому числі з тим, що неможливо повністю виключити навантаження (здавлення) на уражену кінцівку. Через це процес запалення (в гостій чи хронічній формі) продовжується постійно.
Лікування пацюка з пододерматитом включає:
1. Корекція умов утримання:
- - заміна твердого наповнювача на м'які текстильні килимки або пелюшки,
- використання м'яких накладок на полиці та сходи (обов'язково, якщо сходи решітчасті металеві!)
- контроль збалансованості харчування та ваги пацюка
- фізичні навантаження, збільшення тривалості та якості вигулу
- контроль за сточуванням кігтів, підтримка їх належної довжини та форми
- зміна режиму прибирання клітки
- зміна житла на більш просторе у випадку, якщо пацюк проживає у занадто малій клітці.
2. Застосування медикаментозної терапії
- - обробка ураженої ділянки лапок антисептиками, ранозагоювальними мазями, спреями з протимікробним, протизапальним ефектом
- накладання компресів / повязок з ранозагоювальними мазями або комбінованими “бовтушками” (склад компонентів за призначенням лікаря)
- курс системних антибіотиків за призначенням лікаря (з проведенням баквисіву)
- застосування протизапальних препаратів (напр., мелоксивет) за призначенням лікаря
- хірургічне втручання (чистка абсцесів, зачистка ран, припікання грануляцій та ін)
- ампутація кінцівки у випадках, коли відсутня позитивна динаміка на терапію
Заздалегідь ознайомтеся зі списком рекомендованих спеціалістів екзотологів!
—---
Автор пам'ятки Юлія Rattycat
Цю та інші пам'ятки можна завантажити в пдф форматі в ТГ каналі https://t.me/rats_houses
Дякую за допомогу під час підготовки памятки лікарці ветеринарної медицини екзотичних твари Домніч Тетяні
